ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЮ ОСВІТИ ТА ІСТОРІЇ ДВНЗ “ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДПУ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ”

Щороку тисячі молодих людей переступають поріг ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», обравши таку нелегку, але поруч з тим таку завжди потрібну професію вчителя. Велика когорта фахівців з професорсько-викладацького складу та представників різних підрозділі закладу працюють над тим, щоб підготувати спеціалістів котрі відповідають усім вимогам часу. Сучасний вчитель як відомо повинен не тільки досконало володіти теорією і методикою окремої дисципліни, а й бути всебічно розвиненою особистістю, одержати ґрунтовну підготовку з різних аспектів педагогічної діяльності, тобто як зазначається у Концепції про загальну середню освіту він має бути «…людиною культури і вселюдських цінностей».

Певною мірою важливу роль у цій важливій справі відіграє і Музей освіти та історії нашого університету котрий присвячений як становленню і розвитку навчального закладу, зокрема, так і розвитку освіти на Переяславщині загалом.

Історія

Музей освіти та історії ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди» є структурним підрозділом університету, який цілеспрямовано збирає, зберігає та експонує предмети, котрі не лише ілюструють історію створення закладу, а й відображають історію розвитку освіти та становлення педагогічної думки на Переяславщині.  Музей було відкрито у 1996 р. на честь першого ювілею закладу. Експозиція музею розповідала про передумови створення вузу, педагогічний колектив, здобутки за перші десять років існування закладу. Для експозиції було виділено одну з аудиторій центрального корпусу на другому поверсі. Згодом, коли вуз готувався до святкування 15-ої річниці існування та відзначення важливої події – присвоєння йому статусу університету, – керівництвом було прийнято рішення провести реекспозицію музею і виділити для його роботи окреме приміщення. Особлива роль у підготовці нової експозиції та розбудові музею належить ректору університету, академіку, доктору історичних наук, заслуженому працівнику освіти Віктору Петровичу Коцуру.Готуючись до реорганізації експозиції, оргкомітет, що складався у першу чергу з викладачів вузу, а також співробітників НІЕЗ «Переяслав», обґрунтував нову концепцію музею та намітив тематико-експозиційний план. Відповідно до ухваленої організаційним комітетом концепції головним акцентом новоствореного музею стало висвітлення більш ніж трьохсотрічної традиції неперервного освітнього процесу на Переяславщині: від Духовної школи, що діяла при Переяславській єпархії у ХVІІІ ст., до сучасного ВНЗ, який відповідав новітнім освітнім технологіям ХХІ ст.

Експозиція музею побудована за тематичним планом, чітко відповідає вищевказаній концепції та складається із чотирьох основних розділів: 1) освіта Переяславщини ХVІІІ ст.; 2) освіта Переяславщини періоду ХІХ – початку ХХ ст.; 3) освіта Переяславщини в період радянської влади; 4) історія розвитку ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди» з 1986 р. по теперішній час.

Щодо експонатів музею особливої уваги заслуговують книги, датовані ХVІІІ-ХІХ ст., розміщені в перших двох вітринах, котрі охоплюють період від Київської Русі до ХVІІІ ст. Згадані раритети занурюють відвідувачів у глибину століть.

Окрасою музейного надбання є краєзнавча колекція скульптурних портретів діячів української освіти та культури, виконана старшим викладачем кафедри мистецьких дисциплін вузу, заслуженим художником України, членом Спілки художників України С.Ю. Куцим. Роботи даної колекції розміщені не лише в музеї, а є окрасою фойє другого поверху центрального корпусу університету, іменних аудиторій, бібліотечних і конференц-залів. Зокрема скульптурний ансамбль, що розміщується в фойє головного корпусу, де здебільшого знаходиться адміністрація закладу, а також і сам музей, представляє плеяду найвидатніших випускників Переяславського колегіуму. Загалом у колекції налічується 28 гіпсових погрудь і скульптур. Варто звернути увагу на те, що з кожним роком колекція поповнюється новими постатями як історичних осіб, так і сучасників.

Гостями музею було багато відомих особистостей освіти, політики та культури як нашої держави так і зарубіжжя.

 Науково-дослідна діяльність музею

Будучи активним учасником навчально-виховного процесу університету музей реалізовує різноманітні проекти покликані всебічно розвивати майбутніх педагогів, поглиблювати їх професіоналізм, впливати на національно-патріотичне виховання студентської молоді тощо.

Беручи до уваги, що музей функціонує при вищому навчальному закладі педагогічного спрямування відповідно значна увага приділяється педагогічному краєзнавству. Зокрема, особлива увага зосереджується на поглибленні знань майбутніх учителів про розвиток педагогічної освіти на Переяславщині, історії свого навчального закладу, засвоєння педагогічного досвіду відомих педагогів В. Сухомлинського, Макаренка, Г. Сковороди, педагогів нашого університету, а також освітян міста та району. Так активнор реалізовується проект «Моя професія – яка вона?». У межах проекту проводяться зустрічі студентів з педагогами та вчителями як нашого вишу, міста та району так і відомими випускниками закладу, котрі проживають в інших містах України, приміром всесвітньо відомі боксери, брати Віталій та Володимир Кличко. Також у межах проекту проводяться тематичні лекції: «Витоки шкільництва та вищої педагогічної освіти в на Переяславщині», «Розвиток педагогічної думки й освіти на Переяславщині від початку ХVІІІ ст. до теперішнього часу», «Педагогічні ідеї Григорія Сковороди», «Найвидатніші випускники Переяславського колегіуму» тощо.

Важливу увагу в роботі музею приділяється національно-патріотичному вихованню. З даного приводу варто зосередити увагу на проектах котрі були проведені музеєм з нагоди святкування ювілейних дат 60-ї та 70-ї річниці закінчення Другої світовій війні та 70-ї річниці визволення м. Переяслава-Хмельницького і району від німецько-фашистських загарбників. У рамках цих заходів було здійснено науково-виставкові проекти: «Не думай, що війна була давно, забудеш – стане знову на порозі» (травень 2005 р.) та «Wen beweint die Glocke? – За ким тужить дзвін?» (червень 2005 р.); студентсько-учнівські, військово-патріотичні конференцій: «Переяславщина в роки окупації: історія, постаті, долі» (1941-1943 р.р.) (вересень 2013 р.) та «Війна без права забуття» (травень, 2015 р.); тематичний квест по меморіальним місцям міста переяслава-Хмельницького присвяченим трагічни подіям Другої світовій війні (вересень 2014 р.). Щорічно до 9 травня проходять конкурси плакатів, стінних газет та відео презентацій «І пам’ятає світ врятований», зустрічі з ветеранами, безпосередніми учасниками бойових дій у Другій світовій війні тощо.

Протягом 2005-2009 рр. музей брав участь у міжнародному проекті «Книга пам’яті колишніх в’язнів концтабору Дахау: імена замість номерів».

Головною ідеєю проекту розпочатого у 1999 році німецькими фахівцями є запис біографій колишніх в’язнів концтабору Дахау, які проживали в Німеччині та Франції. З листопада 2005 р. проект стартував в Україні. У ньому узяли участь робочі групи з Києва, Львова, Вінниці, Полтави, Харкова, Сімферополя та Переяслава-Хмельницького. Учасники проекту отримали унікальний шанс провести власне історичне дослідження та можливість здобути практичні навички з усної історії. Серед зібраних та опрацьованих учасниками нашої групи матеріалів були біографії людей, котрі в повоєнні роки працювали на викладацькій ниві, наприклад, біографія Мусія Дмитровича Галайка, записана Інною Демуз .

Варто також додати, що репрезентаційною формою науково-документального видання «Книги пам’яті колишніх в’язнів концтабору Дахау» стала виставка під такою ж назвою. Дана виставка експонувалася як в Німеччині так і в різних містах України перш за все тих де працювали творчі групи, учасники проекту, зокрема і у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди».

У 2006 р. наш музей отримав грант від Міжнародного Фонду «Мир для Європи – Європа для миру» на проведення Міжнародного волонтерського табору, метою якого було розкриття для молоді «чорних» сторінок історії українського народу періоду двох тоталітарних режимів, зокрема, комуністичної системи СРСР та Гітлера. Взявши за девіз слова єврейського історика Симона Дубнова «Запиши та запам’ятай», котрі, за словами очевидців, були сказані ним перед розстрілом 8 грудня 1941 р. німецькими окупантами в Ризі, учасники табору проводили зустрічі з постраждалими від вищевказаних тоталітарних систем.

До складу табору увійшли як українські учасники (половину з них складали члени Ради музею), так і іноземці з Німеччини, Австрії, Польщі та Росії. У процесі роботи учасники табору познайомилися з людьми, що пережили голодомор 1932-1933 рр., колишніми остарбайтерами та дисидентами, котрі з різних причин були репресовані та відбували покарання у в’язницях СРСР, ліквідаторами на Чернеобильській АС, а також з дітьми та онуками тих хто постраждав від тоталітарного режиму двох політичних систем та нажаль не дожив до нашого часу. Вся зібрана учасниками табору інформація була належним чином опрацьована та опублікована у науково-документальному виданні «Запиши та запам’ятай!» .

Серед науково-дослідних проектів музею важливе місце займають науково-практичні семінари та круглі столи: «Музеї при закладах освіти Переяславщини: досвід, проблеми перспективи» (2008 р.), «Діяльність музеїв при вищих навчальних закладах педагогічного профілю» (2012 р.), «Голодне розп’яття Переяславщини» (2012 р.), «Хрещення Київської русі, слід в історії» (2013 р.), «Освіта Переяславщини в постатях: Єпископ Єфрем Переяславський» (2013 р.), «Переяславщина в роки окупації 1941-1943 рр.» (2013 р.), «Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті» (2013 р.) тощо.

Учасниками семінару обговорювалися важливі питання сучасного стану музейної справи при навчальних закладах міста Переяслава-Хмельницького та району, розглянуто практичний аспект підготовки учнів до роботи у музеї.

Важливе місце у роботи музею займають відео проекти: «Національний музей-меморіальний комплекс «Букринський плацдарм», «Музеї та меморіали на честь героїв форсування Дніпра в районах Букринського і Лютіжського плацдармів (осінь 1943 р.)», «Сім чудес Переяславщини» автор Тетяна Чернецька; «Краєзнавчі мотиви в роботах фотохудожника Віктора Сокола», «Творча постать Григорія Сковороди в роботах художника Сергія Сороки» автор Марія Губар.

Тож, науково-дослідна й освітньо-виховна робота музею спрямовані на формування національної свідомості студентської молоді та забезпечення духовної єдності педагогічних поколінь. З огляду на те, що в місті наразі відсутня музейна установа краєзнавчого типу, музей нашого закладу є єдиною інституцією, котра певною мірою висвітлює таку сторінку суспільно-культурного життя переяславців як освіта, і, таким чином, сприяє відродженню історико-педагогічної спадщини Переяславщини.